Тезисы о влиянии религии на зарождение, развитие, сохранение и состояние морали  


В Колыбель атеизма Гнездо атеизма Ниспослать депешу Следопыт по сайту

Глагольня речистая Несвятые мощи вече богохульского Нацарапать бересту с литературным глаголом


 
РУБРИКИ

Форум


Новости


Авторы


Разделы статей


Темы статей


Юмор


Материалы РГО


Поговорим о боге


Книги


Дулуман


Курс лекций по философии


Ссылки

ОТЗЫВЫ

Обсуждаемые статьи


Свежие комментарии

Непознанное
Яндекс.Метрика

Авторство: Дулуман Е.

Тезисы о влиянии религии на зарождение, развитие, сохранение и состояние морали


21.04.2009 Статьи/Религии

 
Проф. Дулуман Е. К.
–       завідувач кафедри релігієзнавства
Донецького Державного Університету інформатики ції та штучного інтелекту,
доктор філософських наук, кандидат богослов’я
 
Тези доповіді на тему:
«Роль релігії в формуванні, збереженні та трансляції моралі»
1.Людина вийшла з тваринного світу і на перших етапах свого існування вела цілком тваринний спосіб життя.  Вона тоді ще не мала ні моралі, ні релігії, як не мають релігії і моралі тварини. В найбільш загальному виді мораль можна визначити як поведінку людини/людей у відповідності не з зоологічними, тваринними, інстинктами, а у відповідності з суспільною думкою. А релігія – це форма суспільної свідомості в основі якої лежить віра в існування надприродних істот: богів, чортів, духів.
2.Корінні моралі сягають стадного способу життя, яке вели тваринні предки людей, як і увесь біологічний клас приматів, що живуть і виживають лише в стаді. Індивідуальний зоологічний індивідуалізм стадної тварини до певної мірі
загнуздувало стадо. Загнуздувало по законам джунглів. Ось лише один з моря прикладів. Візьмемо стадо левів. За несприятливих умов лев поїдає левенят. (Між іншим, левиця ніколи і ні за яких умов такого діяти не може).  За сприятливих зовнішніх умов (є досить здобичі, полювання порівняно легке і успішне)  полюванням здебільшого займається левиця. Її сильніше, аніж його, мучить голод, головним чином, через наявність у неї діток, яких потрібно кормити молочком. А цар звірів в цей час, як правило, діє за своїми  зоологічними інстинктами: гріється на сонечку, або ховається від спеки в тіні. Коли він бачить, що левиця завалила здобич, у нього пробуджується апетит на свіжину. Він неспішно, в розвалочку,  підходить до конаючої жертви, могутньою лапою відкидає від  «столу» левицю та інших «дармоїдів», і обідає сам. А решта стада в цей час терпеливо -  за голосом совісті! - сидить і жде, коли насититься вождь. А у кого з членів стада немає внутрішнього голосу совісті і той, підкорюючись зоологічному індивідуалізму, удумає й собі щось відірвати від трапези «поважного пана-олігарха», то це «поважний» своїми кігтистими лапами та шаблеобразними зубами дуже скорого цю заснувши совість у нього пробудить. Наївшись, вождь племені, задоволено відригуючи, відходить від стола і дозволяє іншим по совісті їсти все те, що після нього зосталося. І це можна бачити не лише на прикладі стада левів, та на прикладі розподілення їжі. А як вождь любого стада оберігає свою власність на самок та як немилосердно карає тих молодих та не навчених совісті, що підкорюючись зоологічному статевому інстинкту, розпочинає зазіхати на гарем хазяїна? Не хотів би я бути на місці цих безсовісних молодиків!
3.В стаді зоологічний індивід навчається собі і всьому стаду – тобто всім зоологічним індивідам свого роду – спільному полюванню на здобич, спільному захисту від ворогів, як надавати іншим і одержувати від інших «безкорисливу моральну» допомогу в скрутних для нього моментах свого життя.
4. Біологічний вид Homo sapiens sapiens (Людина розумна-розумна) у порівнянні з будь-яким іншим видом тварини володіє понад розвиненою (сверхразвитой) нервовою системою кори головних півкуль. В ній знаходиться 14 мільярдів нейронів, за допомогою яких відображення дійсності набуває свого найвищого рівня – свідомості (Адже свідомість – це не що інше як вища форма/тип відображення дійсності.) Завдяки цьому в стаді Людини розумної-розумної розпочинає формуватися індивідуальна і суспільна свідомість.
5. Ставши людиною, сам Homo sapiens sapiens, як біологічна істота, залишається істотою з усіма її тваринними інстинктами. Але в суспільстві Homo sapiens sapiens до певної міри загнуздує або маскує свої інстинктивні прагнення та процеси.
6.Мораль являється найпершою формою суспільної свідомості. Вона виникала в процесі становлення суспільства і в міру цього становлення. Мораль була також фактором і міркою становлення людського суспільно життя. На скільки Homo sapiens sapiens ставав справжньою моральним, на стільки він переходив від Людини розумної-розумної до Людини сучасного типу.  Остання веде себе не у відповідності з притаманними їй інстинктам, а у відповідності з суспільною думкою.
7.Від Homo sapiens sapiens впритул до Людини сучасного типу розвиток моралі пройшов ряд етапів свого становлення. На нашу думку, що спирається на систему наукових знань, розвиток та становлення моралі в логічному плані можна викласти в такому вигляді:
а). Початок розвитку моралі розпочинається з усвідомлення Людиною розумною-розумною свого становища як істоти стадної, як істоти, що може вижити і продовжити свій рід лише перебуваючи в стаді. Усвідомлення привичок стадної поведінки, що накладає певні обмеження на зоологічний індивідуалізм, тобто – усвідомлення уже раніше привичної стадної поведінки в здобуванні («виробництві»), розподілі та споживанні засобів матеріального існування – було передумовою розвитку і становлення моральної поведінки людини.
б). Усвідомлення стадної моралі і дотримання її всіма членами стада було першим кроком поступового переходу стада Homo sapiens sapiens (Людини розумної-розумної) до людського суспільства.
в). Укріплення стадної моралі мали діалектичні наслідки: з одного боку, воно привело до більш повного задоволення матеріальних потреб членів стада (в їжі, захисті, відтворення членів свого роду і кількісного та якісного зросту стада); з другого боку - задоволення в їжі, безпеці, затишку тощо вело до підвищеного збудження полового інстинкту, а звідсіль до загострення внутрістадної боротьбі за володіння самками. Внутрістадна боротьба за самки загрожувала самому існування Homo sapiens sapiens (Людей розумних-розумних, але ще дурних). Не лише загрожувала, а й  вела до самознищення стада Homo sapiens sapiens, які не могли розумно-розумно загнуздати статевий скотячий інстинкт. Залишилися і продовжили історію людства лише ті розумні-розумні, які додумались як подолати внутрістадну боротьбу. Це вихід було знайдено в різних формах упорядкування ставлення до жінки. З того часу і до нині найбільш вірним показником морального рівня і морального здоров’я особи і суспільства є показник ставлення до жінки.
г).Упорядкувавши ставлення до жінки забороною, табу, на статеве спілкування з жінками свого стада шляхом було здійснено, як можна довідатись з етнографічних дослідження сімейного побуту відсталих племен, шляхами: «умикання наречених», проміскуїтету, заборону імбрідінга (кровозмішення) та інших форм відтворення і розмноження свого стада/племені, стадо/плем’я рушило по щаблям соціального розвитку вперед.  Добування матеріальних благ збільшилося настільки, що надлишками можна були годувати не лише дітей, а й хворих та старих. Раніше, при убогому життя старих людей – дармоїдів – поїдали, вбивали або ж виганяли з суспільства, поза яким вони неминуче гинули. Ті ж суспільства, які не жаліли залишків збіжжя для старих людей, в їх особі знайшли своїх перших вчителів, що передавали спочатку свій особистий, а потім і загальнолюдський  накопичений досвід боротьби за виживання. Маючи вчителів, що передавали молоді набутий в суспільстві досвід, саме суспільство більш прискорено рушило вперед – до капіталізму, до соціалізму, до вершин комуністичного життя. А ті суспільства, що продовжували за традицією - що серед відсталих племен зберігається до наших днів – насильницьки і передчасно «звільнюватись» від старих «дармоїдів», безнадійно відстали в своєму історичному розвитку або й завчасно зійшли з історичної арени в небуття.
 
д). З причин морального упорядкування  ставлення до жінки та до старих людей (батьків своїх) удосконалювалась праця, неухильно підвищувалась її продуктивність. Суспільство стало виробляти «продукції» більше, аніж воно могло спожити за комуністичними принципами рівного розподілення матеріальних благ. Таким чином , суспільство мало можливість утримувати більше, аніж лише себе разом з дітьми і стариками. Появилися надлишки виробленого, що діалектично послужило з одного боку можливості утримувати людей, які одержали вільний від фізичної праці час, щоб зайнятися духовною роботою (малювати, пізнавати, вигадувати), а з іншого – сприяло появи експлуатації людини людиною.
Проблеми експлуатації в її формі та значенні ми зараз відкладемо в сторону. Ми підійшли до   того, що за нових, матеріально і духовно кращих умов, появились теоретики, які стали ідеологічно обробляти/виробляти та приводи в систему всі ті складові їх життя, що виражали собою не лише мораль, не лише систему загнуздання зоологічних інстинктів, але також побутові звички та уподобання. Всі елементи духовного життя та їх втілення в матеріальні предмети та дії, в яких виявлялась вся життєдіяльність уже суспільства. одержала в науці назву менталітету людини, роду, племені, а в решті решт народу в цілому, за показниками якого один рід, плем’я, а в решті-решт народ відрізнявся від іншого роду, племені народу.
8. В рамках розвитку менталітету появляється релігія. Релігія не має коренів в досуспільному житті людини. Якщо мораль, почала виникати і формуватися з появою Гомо сапієнс 40.000 років тому назад, то релігія, як свідчать археологічні дані, появилась через 20-25 тисяч років після появи людини, тобто 15-20 тисяч років тому назад. До виникнення моралі в суспільстві релігія не має ніякого відношення. Релігія при своєму виникненні застала уже сформовану мораль і змушена була сприйняти її як дане, та згідно своїм, релігійним,  соціальним завданням і функціям освяти іменем бога чи богів вже існуючу мораль. А совість – це не голос божий в нас і не подарунок природи, а голос суспільства в людині.
9. Далі у всіх благополучно виживши і живущих до певної міри замкнутими племенами, державами, націями формується сталій метнталітет, що відображує дух народу. (В Росії його називають нравственно-моральний дух народа) Відображаючи менталітет релігійні приписи підносять майже всі, в тому числі й звичаєві, позаморальні  елементи  менталітету на рівень моральних приписів, виконання яких оголошується доброчестям, а порушення злом, гріхом. Мораль за своєї суттю та змістом відображує собою лише стосунки між людьми, а якщо - до предметів і явищ природи, то лише з точки зору її користі чи шкоді для людей. Релігія до явищ гріха та доброчестя відносять такі, які ніякого морального змісту в собі не мають. Візьмемо знамениті 10 біблійних  заповідей Мойсея. Жерці та богослови вбивають в голови людей думку, що 10 заповідей Мойсея утримують в собі всі головні принципи загальнолюдської моралі. Але це зовсім і зовсім не так.  В перших чотирьох заповідях біблійного десятислов’я  немає нічого морального, оскільки в них мовиться про ставлення віруючих до Бога і виконання його, а не людських чи моральних, приписів. Ну, що морального в тому, що четверта заповідь приписується святкувати суботу і в цей день абсолютно утримуватись від будь-якої роботи? Не можна навіть зварити їсти чи помити тарілки, підмести підлогу. Що морального в тому, що друга заповідь дисятислов’я забороняє робити (малювати, ліпити, висікати) зображення всього того, що є на землі, у повітрі і в воді? Що морального в тому, що третя заповідь  Біблія забороняє віруючим виголошувати ім’я Бога, що змушує їх писати ім’я Бога як Б-г? В решті 6 заповідях  є моральні настанови, але немає головного. Там немає загальнолюдського и основоположного принципа моралі «Як хочеш, щоб поступали по відношенню до тебе, так поступай до інших». Немає заповіді про повагу до жінки. Немає заповіді про поваги до старих людей, а пропонується лише поважати батька і матір свою. Немає мови про необхідність праці, про заборону наркологічних речовин, про повагу до інородців, про повагу до жінки.  А Нагорна проповідь євангельського Ісуса Христа, що є серцевиною християнської моралі, переповнена зневагою до гідності людини, до людського здорового способу життя.
10. Одними з перших чистих ідеологів стали жерці. Вони спочатку були ідеологічними спеціалістами «на всі руки», як то мовиться – і сіяч, і жнець і на дудці ігрець. Це вони між різного роду духовної теоретичної діяльності разом з іншим «клепали» елементи того, що потім зчіпилося в релігію, як форму суспільної свідомості. Це вже на їх, жерців, долю випало дати світоглядне, релігійне, тлумачення походженню, суті та елементам моралі. Спочатку роз’яснення елементів і в цілому моралі впліталось в загальну міфологію, -загальну і синтетичну першу світоглядну теоретичну форму суспільної свідомості. Лише потім, коли з різних елементів «духовного» та практичного (магії, тотемізму, культу предків та інших елементів первісних релігійних вірувань) єиття створилася релігія, як форма з одного боку - вищого за міфологічний світогляд, а  з іншого справжня форма суспільної свідомості, моральні принципи збираються докупи і видаються спочатку у вигляді кодексів моралі (Кодекс Хамураппі, 10 заповідей Мойсея, Законі Ману тощо), а потім вплітаються в релігійні священні книги (Веди, Трипітакі, Дао-дзе-Дзінь, Кодзики, Тора, Біблія) у вигляді божественних приписів.
12. Зараз же релігійна мораль доноситься до віруючих і невіруючих не буквально з священних книг, а в тлумаченні  жерців, попів, будд, мулл, рабинів, ксьондзів… І такою знають релігійну мораль віруючі, а здебільшого і не віруючи: «От батюшка так каже…»  А він казав, каже і завжди буде казати в дусі пристосування біблійних а ля моральних релігійних приписів до сучасного народного менталітету, до панівної в суспільстві моралі, або до моралі, що сповідується або пропагується керівною верхівкою суспільства.
13. Отже, релігія скрізь і постійно освячувала ту мораль, яку заставала уже сформованою в тому чи іншому своєму - такому чи сякому - суспільстві. Про це свідчать всі без винятку кодекси моралі всіх релігій.  Своїми кодексами моралі релігія освятила ті правила суспільної, моральної, поведінки людей, які виправдали себе на практиці, показали свою ефективність в побудові та збереженні усталеного  способу життя. Звідсіль, у всіх кодексах релігійної моралі зафіксовані, іменем бога/богів освячені, пропагувались і підтримувались елементи загальнолюдської моралі, - ті елементи, які на практиці витримали випробування протягом тисячоліть існування людських суспільств. Візьмемо, для прикладу, християнство. Протягом майже 20 століть свого існування воно показало, що може свою моральну проповідь гармонічно узгодити з рабовласництвом, феодалізмом, капіталізмом, ідеологією італійсько-німецько-іспанського фашизму, радянського більшовизму, ідеалами комунізму. Ще недавно вустами переважної та поважної більшості християнських священнослужителів  реклося: «Христос – пролетарського походження оскільки був сином теслі Йосипа та домогосподарки  Марії». «За своїм вчення Христос був першим і великим комуніст, попередником всіх комуністичних партій». А зараз ті ж вуста іменем євангельського Христа хвалять ринкову економіку, в якій Ісус Христос, мовляв, добре розбирався; середній клас, священну приватну власність,підприємництво, накопичення багатства та інші спокуси сучасної зкапіталізованої України.
16.04.09

Посмотреть и оставить отзывы (4)


Последние публикации на сопряженные темы

  • Осеннее эссе о религии
  • Притча о суеверии
  • Компромисс с совестью
  • На всех «истово верующих»
  • Апология Вселенского Осла

    Пришествий на страницу: 21

  • 
    ПРОЕКТЫ

    Рождественские новогодние чтения


    !!Атеизм детям!!


    Атеистические рисунки


    Поддержи свою веру!


    Библейская правда


    Страница Иисуса


    Танцующий Иисус


    Анекдоты


    Карты конфессий


    Манифест атеизма


    Святые отцы


    Faq по атеизму

    Faq по СССР


    Новый русский атеизм


    Делитесь и размножайте:




    электрик Ильинский

    
    Copyright©1998-2015 Атеистический сайт. Материалы разрешены к свободному копированию и распространению.