Украинские пародийные молитвы.
Отче наш.
Не ослаби, не остави, не запусти, не те, шо в колисi лежить. Од же и наш, iже есть, iще трохи, тай увесь.
Око на небi, друге на землi, хлiб наш на сiшках - дай нам на веделках. Помяни, Господи, тi книжки, шо в церквi читають: Премолой, Бермолой, i Северию, i ту шо телятиной обшита. Свята святиця, небесна цариця, Пъятiнко-матiнко, галулуй мене, грiшную старенькую...
И ти, препростой Марко, i ти, золотопутий Пилипко, той, шо в погрибi замуровався.
Господи, шарпни мене, шарпни мою жiнку i мою дитинку, та не шарпай мого зятя, простiтуткина сина, за те, шо добре жiнку бье.
Хрест на менi, хрест на спинi, весь в хрестах, мов свиня в репьяхах.
Оче наш, оже есь, та вже ввесь; око на небi, око на землi; хлiб наш на сiшках дай нам на вилках! Помъяни, Господи, тii книги, що в церквах лежать: Хурхулу, Мерелуху, Савгирю, iще й тую, що телятиною обшита. Як у церквах та в коморах замки замикаются, так щоб нашим ворогам зуби i губы позамикало!
Алилуй же мене, Господи, i пошарпни мене по боках, по ребрах, по кiстках, по череслах, коло мого двора, коло мого кола, коло моеi жiнки, коло моеi дитинки, коло моеi скотинки i коло мене грiшного, - тiлько не шарпай того пр... сина, зятя, що горiлку пье та жiнку бье.
...И ти, золотопутий Пилипе, i ти, безкостий Марку, що в погребцi замуровався, i ти, сухий Никоне, що святими твоiми молитвами всi чортяки, всi злi духи i всi упиряки, вiдьми, вовкулаки i всяке погане марище, що цур йому та й пек!
Омъя оца i сина, бери, жiнко, в черепок хуху i святого духу!
Аминь бiжить, аминь кричить.
Господи вишнiй! Чим я в тебе грiшний?! - Чи я горiлки не пью, чи я жiнки не бью, чи я шинки минаю, чи я в церквi буваю? За що ти мене так важко наказуеш?!
Источник: Драгоманов М. Малорусские народные предания и рассказы. Киев. 1876
